Уважаемые пользователи, старая система ( презентации, записи и вебинары) доступна по ссылке old.webinar.ua Данная версия работает в режиме открытого тестирования.

Автор - Евгений Храбров. КРУГЛИЙ СТІЛ IV. Доповідь.

10.03.2010

УКРАЇНА НА ШЛЯХУ ДО ЗРІЛОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ –
КРУГЛИЙ СТІЛ IV:
ПЕРЕХІД УКРАЇНИ ДО РОЗВИНЕНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

(7 – 8 жовтня 2003 року, м. Вашингтон, Конгрес США)
Вівторок, 7 жовтня
2:30 – 5:30 [II] Діловий клімат в Україні: мікроекономічні тенденції (три обговорення):
(1) Оцінка ринкової готовності енергетичного сектора України
Доповідач
Є. Храбров - Експерт з питань будівництва нафтогазових магістралєй на теренах СНГ.
(Перший Заступник Голови Правління ВАТ "Нафтагазбуд – Україна")

Проект ЄАНТК в інтеграційному та безпековому вимірах
Тези до виступу

1. Енергетична безпека держави визначається можливостями останньої гарантовано забезпечувати свої поточні і перспективні потреби у якісній та економічно доступній енергії з урахуванням імовірності особливих режимів функціонування економіки у надзвичайних ситуаціях.
Цілком очевидно, що для країн з розвинутою промисловістю, до яких належить й Україна, в сучасних умовах для забезпечення економічного зростання необхідний випереджаючий розвиток енергетичного та транспортного комплексів. Індустріальне суспільство потребує дедалі більше енергії. Від гарантованого забезпечення суспільних потреб в енергетичних ресурсах залежить функціонування усіх елементів життєзабезпечення країни. Саме тому енергетична безпека є однією з найважливіших складових економічної безпеки будь-якої держави.
На енергетичну безпеку України значною мірою впливають і зовнішні чинники, що сьогодні все більше стають факторами у геополітичній стратегії держави. Більшість промислових країн світу є імпортерами енергоносіїв і намагаються максимально раціонально урізноманітнити джерела поставок енергоносіїв. У свою чергу країни-постачальники паливно-енергетичних ресурсів проводять політику диверсифікації експорту, оскільки бажають уникнути надмірної залежності від ринку певної країни або групи країн.

2. Ключовим аспектом тих процесів які зараз розвиваються в нафтовому секторі є принцип безпеки і, відповідно, з цього випливає принцип диверсифікації шляхів і джерел постачання нафти. В Барселоні 11-13 листопада 2002 р. відбулася друга щорічна конференція Європейського Союзу, що була присвячена питанням вироблення політики ЄС в сфері енергетики та транспорту. Як відомо, основним документом Європейської Комісії, що стосується енергетичної безпеки є, так звані, “Ґрін Пейпер” – “Зелені сторінки”. Особливої актуальності в контексті розширення Євросоюзу, набувають питання пов’язані із зростанням енергетичної залежності країн ЄС від постачання енергоресурсів. За оцінками Єврокомісії в період 2020-2030 р.р. залежність країн розширеного ЄС по імпортованій нафті може сягнути 90%. Така залежність є надто високою. Її неможливо зменшити, вона буде тільки збільшуватися, оскільки всі нові країни-члени ЄС практично не мають енергетичних ресурсів та є їх імпортерами. Таким чином, це є реалія - залежність від імпортних енергоносіїв буде збільшуватися.

3. Аналіз подій 11 вересня 2001 року в США і проблем, які виникли у відносинах з традиційними постачальниками нафти – країнами ОПЕК, що забезпечують фактично 51% всієї імпортованої нафти ЄС, призвели до абсолютно логічного висновку - мають бути переглянуті і скориґовані в більш жорсткий бік принципи диверсифікації. В Європейському Союзі сходяться на думці, що ЄС не збирається змінювати залежність від ОПЕК в сфері постачання нафти на залежність від будь-яких інших країн-постачальників, зокрема Росії. Себто підхід є збалансованим.

4. Позначена низка пріоритетних реґіонів і країн, як в плані джерел постачання нафти, так і в плані транзиту. Фіґурують перш за все регіон Близького Сходу з креном в бік Ірану, а також Каспійського моря, Центральної Азії. Росія розглядається як важливе джерело імпорту енергоносіїв, але знову ж таки, Єврокомісія не має наміру змінювати залежність від ОПЕК на залежність від Росії. Ще в 1998 році Євросоюз прийняв “Декларацію про каспійські енергоресурси”, якою закликав компанії країн-членів до інвестицій у Каспійський регіон.
В плані шляхів транспортування енергоносіїв чіткий наголос зроблено зокрема, на Чорноморському регіоні, а також країнах, які відіграють важливе транзитне значення, і з-поміж цих країн фігурує Україна, Болгарія, Румунія, Туреччина, як важливі транзитні ланки для транспортування енергоносіїв до країн Європейського Союзу.

5. Ще один важливий момент – це екологічна безпека, збереження морського довкілля, на яке дедалі більше зростає навантаження від нафтових вантажопотоків. Реалії є такими, що фактори ризику різко зросли після 11 вересня. Танкери - потенційно приваблива мішень для терористичних атак з огляду на резонанс, масштаби і наслідки для морського довкілля і прибережних країн. Події минулого року з французьким нафтоналивним судном “Лімбург” біля узбережжя Йємену – зайве тому підтвердження.
Варто згадати і аварію танкера “Престиж” біля узбережжя Іспанії в Середземному морі. Ми розуміємо побоювання Туреччини з цього приводу, з огляду на проблему Босфору і Дарданелл. Підвищення вимог до екологічної безпеки транспортування нафти танкерами, необхідність введення в експлуатацію танкерів нового типу, обов’язковість найму турецьких лоцманів тощо призведуть до значного подорожчання танкерних перевезень і компанії будуть вимушені шукати інші шляхи доставки нафти на світові ринки. Це є однією з вагомих причин чому саме зараз активізуються трубопровідні проекти в обхід проток. Перший з них – Одеса – Броди з виходом через систему “Дружба” – Адрія на Омішаль вже готовий.
З огляду на це, пріоритетність розвитку трубопровідних систем зростає в сучасному світі. Безперечно, що танкерні перевезення нафти є дешевшими порівняно з транспортуванням по трубопроводах, але ціна екологічної катастрофи, пов'язаної з аварією танкера неспіввимірно вища.

6. Таким чином, можна сказати, що проект Одеса-Броди з його продовженням на Гданськ – вписується в стратегію Європейського Союзу щодо безпеки енергопостачання. Цей проект, як було відзначено, реалізується зараз у відповідності із тими стандартами, які прийняті в ЄС, і має добрі шанси на свій подальший розвиток.
Україна після 1991 року визначила принцип диверсифікації як один з базових на шляху досягнення енергетичної незалежності. Так з'явилась ідея створення нової нафтотранспортної інфраструктури, те що ми називаєм сьогодні проект Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору. Україна, реалізовуючи даний проект, виходить з філософії нового мислення – зробити трубопроводи не механізмом узалежнення, а навпаки, механізмом, що породжує додаткові можливості – зменшує залежність від поставок з одного джерела, сприяє збільшенню ступеня політичної свободи держави у виборі своїх пріоритетів розвитку, сприяє взаємовигідній міжнародній кооперації.
Проект Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) покликаний сполучити регіон нафтовидобутку (Каспій) з регіоном споживання нафти (Європа). Мета створення ЄАНТК: максимальне використання транзитного потенціалу держави для залучення нових потоків легкої малосірчаної каспійської нафти, що прямують на ринок Європи, через територію України.
У рамках розвитку та практичної реалізації проекту ЄАНТК здійснюється спільна робота з консалтинговою компанією "ПрайсВотерхаус Куперс" по комерціалізації проекту ЄАНТК та подальше розгортання взаємодії з партнерами і урядовими структурами Республіки Польща, Чеської Республіки, Словаччини, ФРН, робота з Європейською Комісією, а також укладення угод з потенційними користувачами системи Одеса – Броди з тим, щоб наприкінці 2003 - початку 2004 року, відповідно до бізнес-плану, розпочати комерційну експлуатацію Одеса – Броди по транспортуванню каспійської нафти на європейський ринок.
Результати діяльності є наступними.
• 3 27січня п. р. розпочато комерційну експлуатацію МНПК
"Південний" та 52-кілометрової ділянки трубопроводу Одеса – Броди
• У травні завершено І етап роботи компанії „ПрайсВотерхаус
Куперс" щодо економічного обґрунтування проекту ЄАНТК, яким було
доведено його міжнародну економічну привабливість та визначено, що постачання каспійської нафти на нафтопереробні заводи Центральної та Західної Європи здатне принести прибутки для України вже на першому етапі реалізації проекту. 16 травня оприлюднено результати І етапу спільної роботи ВАТ "Укртранснафта" та компанії „ПрайсВотерхаус Куперс".
• 27 травня у Брюсселі відбулась організована Європейською
Комісією (у відповідь на звернення Прем'єр-міністрів України та
Республіки Польща від 16.09.2002 р.) конференція: "Проект Одеса - Броди
- Плоцьк: зміцнення енергетичної безпеки і цілісності Європейського
Союзу". Підписано "Спільну Декларацію Кабінету Міністрів України,
Ради Міністрів Республіки Польща та Європейської Комісії щодо
підтримки проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору",
якою було визнано цей проект в якості одного з пріоритетних
енергетичних проектів ЄС та виділено технічну допомогу 2 млн.
євро на розвиток проекту.
• Створено спільну Робочу групу Україна – Польща – ЄС для координації дій по проекту в рамках трьохсторонніх відносин. Проведено 5 засідань РГ – по два – в Україні та Польщі, одне – на українсько-польському кордоні.
• Започатковано переговорний процес з німецькими партнерами в Мюнхені та Вільгельмсхафені щодо їх участі в реалізації проекту.
• Підписано низку (домовленостей щодо практичної реалізації
проекту ЄАНТК. Зокрема:
- з власником магістральних нафтопроводів Словаччини АТ
„Транспетрол";
- з чеською нафтотранспортною компанією;
- з "Групою „ЛОТОС" (Польща) Протокол про наміри щодо
використання нафтотранспортної системи Одеса - Броди по закупці легкої малосірчаної нафти в об'ємі до 3 млн. тон на рік;
- з Польським нафтовим концерном "Орлен" – до 4 млн. тонн нафти щороку;
- з дочірньою компанією групи "Вітол" Меморандум про
постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса-Броди (до З,6
млн. тонн на рік) та будівництво залізничної естакади для
перевалки нафти;
- з компанією "КазМунайГаз" (Казахстан) підписано угоду про постачання через систему Одеса – Броди до 4 млн. тонн нафти щороку.
• Завершується підготовка техніко-економічних обгрунтувань з
питань будівництва у Республіці Молдова нафтопереробного заводу
(потужністю до 2 млн. тон нафти на рік) та з'єднувальної магістралі з
нафтопроводом Одеса - Броди.
• Досягтнуто домовленості з польською стороною щодо створення спільного українсько-польського підприємства для будівництва нафтопроводу Броди - Плоцьк. З польської сторони його засновником виступить державна нафтотранспортна компанія ПЕРН "Пшиязнь", з українського боку – "Укртранснафта".

Таким чином, завдяки докладанню надзвичайних зусиль України та її партнерів, проект ЄАНТК набув реального євроінтеграційного потенціалу. Відтак, за подібних обставин, від української сторони необхідно збереження сприятливих умов для подальшого розвитку проекту. Перш за все, це потребує мінімізації політичних ризиків, які зросли протягом останніх півроку, коли проект став об"єктом спроб приватних російських компаній, котрі ставлять за мету отримати контроль над перспективними нафтовими потоками, змінити стратегію його розвитку на реверсивну.
В цьому контексті своєчасними виглядають попередження з боку США щодо непримустимості монопольного контролю Росії над енергоресурсними потоками з регіонів Каспію та Центральної Азії до Євросоюзу та на Захід в цілому.
До того ж використання нафтопроводу Одеса – Броди у реверсному рєжимі створює додаткову проблему для безпеки морського транспортування через Босфор та заважає реалізації стратегії Єврокомісії, яка полягає у зменшенні танкерних перевезень.

Підсумовуючи наведене вище, хочу чітко окреслити хто і що може отримати від реалізації проекту ЄАНТК.
Навіщо проект ЄАНТК Україні?
1. Диверсифікація
2. Безпека
3. Економічна ефективність
4. Інтеграція

Навіщо проект ЄАНТК Європейському Союзу?
1. Енергетична безпека
2. Екологічна безпека
3. Зростання транзитних можливостей
4. Зменшення залежності від ризиків на ринках нафти Близького Сходу
5. Посилення глобальної економічної конкурентоспроможності


Навіщо проект ЄАНТК США?
1.Диверсифікація шляхів виходу каспійської нафти
2. Розширення політичних можливостей країн регіону
3.Політико-економічна синергія Європи та США в рамках трансатлантичного партнерства

Навіщо проект ЄАНТК Росії?
1. Ще раз нагадаю. Реверс нафтопроводу Одеса – Броди не має відчутного для України і для Росії економічного сенсу, оскільки даний маршрут транспортування є найдовшим з трьох можливих, а відтак і найбільш дорогим для вантажовідправника.
2. Для того, щоб остаточно зняти усі дискусії навколо напряму використання нафтопроводу “Одеса-Броди”, пропоную спорудження нафтопроводу “Снігурівка – Термінал “Південний” довжиною блізко 50 км, який стане невід’ємною частиною Євроазіатського нафтотранспортного коридору.
3. Це дозволить Україні мати достатній резерв потужності для транспортування нафти, оскільки нафту будь-якого походження (російську чи каспійську) через замкнену систему-трикутник “Придніпровські нафтопроводи – Одеса-Броди - Дружба” можна буде транспортувати в будь-якому напрямі.

 

Перший Заступник Голови Правління
ВАТ "Нафтагазбуд – Україна"
Є. Храбров